У Києві відбулися урочистості до 140-річчя художника Михайла Бойчука

У Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну відбулись урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження Михайла Бойчука

Як повідомляє Укрінформ, у Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну відбулись урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження Михайла Бойчука.

 

"Україні є ким пишатись. Сьогодні нам важливо це пам'ятати. Наша країна має не тільки безліч талантів, а й непересічних новаторів та винахідників. Серед них і Михайло Бойчук. Його індивідуальність та унікальний стиль вплинули на головні напрямки сучасного українського мистецтва. Він мав талант об'єднувати навколо себе однодумців.

Так виникла ціла школа послідовників митця – так звані бойчукісти. То ж роль і значення творчого пошуку митця важко переоцінити. Сьогодні ми, попри повітряні тривоги й війну, маємо робити все, аби якомога більше людей у світі знали, за що так самовіддано борються українці – за свою культуру та ідентичність", – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Михайло Бойчук — український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва "бойчукізм", лідер групи "бойчукістів". Член Наукового товариства імені Шевченка та Українського наукового товариства. Один із засновників монументального мистецтва України XX століття. Представник Розстріляного відродження.

Бойчук виступав новатором-монументалістом, створив свою школу в монументальному малярстві. Крім того, у нього був колектив однодумців і послідовників. Наприклад, над розписом приміщень 4 поверхів Луцьких казарм у Києві 1919 р. працювали близько 200 художників.

Митець підготував плеяду учнів. Серед них: Тимофій Бойчук, Кирило Гвоздик, Антоніна Іванова, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Мизін, Василь Седляр, Микола Рокицький, Онуфрій Бізюков, Віра Бура-Мацапура. Це так звані бойчукісти. Вони втілили його творчі ідеї також у кераміці, тканині, книжковій графіці тощо.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.