У Києві відбулися урочистості до 140-річчя художника Михайла Бойчука

У Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну відбулись урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження Михайла Бойчука

Як повідомляє Укрінформ, у Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну відбулись урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження Михайла Бойчука.

 

"Україні є ким пишатись. Сьогодні нам важливо це пам'ятати. Наша країна має не тільки безліч талантів, а й непересічних новаторів та винахідників. Серед них і Михайло Бойчук. Його індивідуальність та унікальний стиль вплинули на головні напрямки сучасного українського мистецтва. Він мав талант об'єднувати навколо себе однодумців.

Так виникла ціла школа послідовників митця – так звані бойчукісти. То ж роль і значення творчого пошуку митця важко переоцінити. Сьогодні ми, попри повітряні тривоги й війну, маємо робити все, аби якомога більше людей у світі знали, за що так самовіддано борються українці – за свою культуру та ідентичність", – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Михайло Бойчук — український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва "бойчукізм", лідер групи "бойчукістів". Член Наукового товариства імені Шевченка та Українського наукового товариства. Один із засновників монументального мистецтва України XX століття. Представник Розстріляного відродження.

Бойчук виступав новатором-монументалістом, створив свою школу в монументальному малярстві. Крім того, у нього був колектив однодумців і послідовників. Наприклад, над розписом приміщень 4 поверхів Луцьких казарм у Києві 1919 р. працювали близько 200 художників.

Митець підготував плеяду учнів. Серед них: Тимофій Бойчук, Кирило Гвоздик, Антоніна Іванова, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Мизін, Василь Седляр, Микола Рокицький, Онуфрій Бізюков, Віра Бура-Мацапура. Це так звані бойчукісти. Вони втілили його творчі ідеї також у кераміці, тканині, книжковій графіці тощо.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.