Історик Артем Петрик пережив окупацію і вийшов на зв'язок

Історик та автор "Історичної правди" Артем Петрик вийшов на зв'язок після визволення Херсона з-під російської окупації

Історик та автор "Історичної правди" Артем Петрик вийшов на зв'язок після визволення Херсона з-під російської окупації. Він пержив усю окупацію на рідній Херсонщині.

 

12 листопада він написав пост у Фейсбуці:

"Більше 250 днів холодних і страшних як сама смерть.

Колись, у останні передвоєнні дні, повернувшись з Вільнюса до України, навіть не уявляв які випробування уготовані пройти нашому народу, рідному місту і мені особисто...

Херсоне, ми розділили з тобою, старий друже, і трагедію і радість звільнення.

11 листопада - для нас та тих, хто прийде після нас - другий день народження, священний день.

Мені пощастило бути в епіцентрі цього.

Люди поряд не плакали, це важко назвати сльозами, скоріше виттям вовчат за Матір'ю, яка повернулася.

І я плакав, і не соромно мені...

Слава і вічна вдячність ЗСУ!

Слава підпіллю!

Вічна пам'ять воїнам, які полягали у Битві за Херсон. І Вам земляки, хто загинув у боях за Антонівський міст, розірваний на шматки у Бузковому парку, закатованим, розстріляним у підвалах на Лютеранській, Теплоенергетиків, інших місцях пекельних страждань.
І Вам...Денис, Руслан...Даша. Ви не дожили, вас вбили. А я ось дожив. Побачив волю. Побачив орду, що тікає за Дніпро. Побачив Українську Армію у славі, величі і квітах.
Словом...Живий. Ще зустрінемось, друзі.
Із вільного Херсона з любов'ю, Артем Петрик/"Друг Литовець".
12.11.2022"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.