В РФ намагаються офіційно збільшити кількість жертв блокади Ленінграда

У РФ розпочався суд у справі "геноциду проти радянських людей"

Російська прокуратура подала до Санкт-Петербурзького суду позов, яким намагаються визнати "блокаду Ленінграда окупаційними владами та військами Німеччини та їх сателітами - воєнними формуваннями Бельгії, Італії, Іспанії, Латвії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Франції та Чехії в період з 08.09.1941 по 27.01.1944 воєнним злочином, злочином проти людяності та геноцидом".

Російські прокурори написали для справи 45 томів. До справи залучені російські історики Борис Ковальов та Павло Пєтров.

На першому засідання суду прокурор заявив, що вони перерахували суми матеріальних збитків та кількість загиблих під час блокади міста.

Досі в СРСР та РФ вважали, що під час блокади у тодішньому Ленінграді (тепер – Санкт-Петербург) померло 632 253 чоловік. Тепер російська прокуратура вважає, що це число становить 1 093 842 осіб.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.