43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА

У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг

Упродовж 7-13 вересня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус".

За даними цього опитування, 43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА, а негативно 8%. У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг. Кількість негативних відповідей щодо УПА зменшилась уп'ятеро.

 

В усіх регіонах України більше тих, хто позитивно ставиться до УПА. Щоправда, опитування не охоплює окуповані регіони. Дивно, але знайшлося 5% українськомовних українців, що надали негативні оцінки діяльності УПА. У вибірці недостатньо російськомовних росіян для надійних оцінок, але на рівні тенденції можна говорити про 55% негативних оцінок ОУН та УПА.

Таблиця 1. Як Ви, у цілому, оцінюєте діяльність Організації українських націоналістів - Української повстанської армії (ОУН-УПА) у часи Другої світової війни?

100% у рядку 2013 2022
Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова
Регіон, де проживали до 24 лютого 2022 року                
Захід 47 27 21 5 57 32 4 7
Центр 19 32 40 10 43 37 6 14
Південь 7 22 54 17 37 40 11 12
Схід 9 19 66 6 27 43 16 15
Вік                
18-29 років 28 26 34 12 43 46 4 7
30-39 років 20 26 42 12 42 44 4 10
40-49 років 22 28 41 8 49 33 6 12
50-59 років 22 26 46 6 45 35 11 10
60-69 років 20 29 41 10 45 28 10 16
70+ років 16 25 50 10 29 36 16 18
Лінгво-етнічні категорії                
Українськомовні українці 34 28 30 8 52 33 5 11
Двомовні українці 16 30 44 10 34 47 6 12
Російськомовні українці 12 23 51 14 36 41 11 13
Російськомовні росіяни* 4 21 66 8 6 26 55 13

*  У вибірці 2022 року з 1025 респондентів лише 22 належать до цієї категорії. Тому дані наведені індикативно для розуміння загальних тенденцій.



Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.