Митники виявили 210 старовинних монет

Київські митники виявили 210 старовинних монет із срібла, які невідомі намагалися переслати з України до США

Про це повідомляє Державна митна служба України.

 

У міжнародному експресвідправленні документального характеру, яке прямувало з Києва до США, київські митники виявили 210 монет з білого металу з ознаками старовини. За декларацією, за кордон прямували просто документи з нульовою вартістю, отже крім них в пакунку не мало бути сторонніх речей.

Проте, замість задекларованих ділових паперів працівники Київської митниці виявили поліетиленовий пакет з монетами різного розміру, які розміщувалися в окремих герметичних комірках. Округлі монетки знаходилися кожна у окремій комірці, а монет неправильної форми в кожній комірці було по декілька.

За попередніми даними, виявлені округлі монети різного рівня збереженості і ваги діаметром до 1,7 см подібні до давньоримських денаріїв різних часів, на яких зображувалися профілі як божеств так і римських правителів.

Монети ж неправильної форми – дрібніші, діаметром біля 1,2 см. Ці монети подібні до акче часів Кримського ханства. Характерною особливістю акче був знак у формі тризуба, що зараз є основою герба кримських татар.

Таким чином, київські митники запобігли незаконному вивезенню з України монет, які можуть становити культурну та історичну цінність. Також під час перевірки відправлення київські митники звернули увагу, що відправником зазначено жінку з дивним прізвищем, схожим на вигадане. За наведеними відправником контактними даними його особу встановити не вдалося.

У будь-якому разі виявлена нумізматична колекція за кордон вже не потрапить. Монети тимчасово передано на склад митниці. На них чекає ґрунтовна експертиза, яка визначить їх цінність.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.