АНОНС: онлайн-академія „Історія в часі війни"

Учасники академії зможуть послухати лекції Ярослава Грицака, Поліни Барвінської, Гелінади Грінченко та Юрія Шаповала

З 12-го по 15-те вересня Exil VHS / Open University in Exile / Відкритий Університет в Екзилі та Німецько-українська комісія істориків (НУКІ) проводять Літню академию "Історія в часі війни".

 

Метою академiї є надання украiїнським iстоpикам можливостi обговорити у фаховому колі виклики війни для істориків, розглянути нові вектори досліджень і презентувати свої напрацювання. Кожен день має свою власну тематику и розпочинається вступною лекцією члена НУКІ.

Після цього заплановані фахові панелі з доповідями учасників академії, коментарями від членів комісії та спільним обговоренням.

I день – Глобальна історія України (12 вересня, 15:00-19:00 за Києвом / 14:00-18:00 за Берліном) Лекція проф. д-р. Ярослава Грицака "Глобальна історія України та війна сьогодення"

II день – Українсько-німецькі відносини (13 вересня, 15:00-19:00 Київ / 14:00-18:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Поліни Барвінської "Українсько-німецькі відносини у 20-21 ст.: українська історіографія

III день – Усна історія (14 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Гелінади Грінченко "Усна історія і виклики сучасності"

IV день – Україна та імперії (15 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Юрія Шаповала "На службі "червоній імперії". Українці-члени Політбюро ЦК КПРС (1917-1991)"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.