АНОНС: онлайн-академія „Історія в часі війни"

Учасники академії зможуть послухати лекції Ярослава Грицака, Поліни Барвінської, Гелінади Грінченко та Юрія Шаповала

З 12-го по 15-те вересня Exil VHS / Open University in Exile / Відкритий Університет в Екзилі та Німецько-українська комісія істориків (НУКІ) проводять Літню академию "Історія в часі війни".

 

Метою академiї є надання украiїнським iстоpикам можливостi обговорити у фаховому колі виклики війни для істориків, розглянути нові вектори досліджень і презентувати свої напрацювання. Кожен день має свою власну тематику и розпочинається вступною лекцією члена НУКІ.

Після цього заплановані фахові панелі з доповідями учасників академії, коментарями від членів комісії та спільним обговоренням.

I день – Глобальна історія України (12 вересня, 15:00-19:00 за Києвом / 14:00-18:00 за Берліном) Лекція проф. д-р. Ярослава Грицака "Глобальна історія України та війна сьогодення"

II день – Українсько-німецькі відносини (13 вересня, 15:00-19:00 Київ / 14:00-18:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Поліни Барвінської "Українсько-німецькі відносини у 20-21 ст.: українська історіографія

III день – Усна історія (14 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Гелінади Грінченко "Усна історія і виклики сучасності"

IV день – Україна та імперії (15 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Юрія Шаповала "На службі "червоній імперії". Українці-члени Політбюро ЦК КПРС (1917-1991)"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.