АНОНС: презентація книжки «Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...»

29 червня об 11 годині відбудеться презентація книжки "Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...", присвячену пам'яті видатної соціологині та громадської діячки Ірина Бекешкіної.

 

Під час заходу ви матимете змогу отримати книжку-збірку, яку "Демініціативи" видали за підтримки Фонду "Відродження" і куди ввійшли частка великого наукового доробку Ірини Бекешкіної, публіцистики та виступів у ЗМІ, спогади колег і друзів, світлини й афоризми знаної соціологині. Поговоримо й про день сьогоднішній - соціологію в умовах війни та завдання громадського сектору й журналістів на поточний момент.

У заході візьмуть участь:

Євген БИСТРИЦЬКИЙ – громадський діяч

Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА

Євген ГОЛОВАХА – директор Інституту соціології НАН України

Олег КОЗЛОВСЬКИЙ – Інститут соціології НАН України

Андрій КУЛИКОВ – співзасновник Громадського радіо

Наталія ЛИГАЧОВА – засновниця та голова ГО "Детектор медіа"

Михайло МІЩЕНКО – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова

Володимир ПАНІОТТО – Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор соціології НаУКМА

Олександр РЕЗНІК – завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, керівник Центру політичної соціології, д.соц.н.

Віктор РИБАЧЕНКО – віце-президент Асоціації політичних психологів

Олександр СУШКО – виконавчий директор МФ "Відродження"

Олександр ХАРЧЕНКО – Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ"

Запрошено також представників дипломатичних місій та донорських організацій.

Модератор: Юрій ГОРБАНЬ – комунікативний менеджер Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.