Рекламу на пам'ятках дозволили розміщувати до 1 січня

Верховна Рада відтермінувала до 1 січня 2023 року заборону рекламних конструкцій у межах території пам’ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць

Верховна рада ухвалила законопроєкт № 7685, яким відтерміновано до 1 січня 2023 року заборону на встановлення рекламних конструкцій у межах території пам'ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць.

У квітні 2021 року було ухвалено закон, яким заборонялося встановлення рекламних конструкцій на територіях історичних пам'яток. У серпні 2022 року ця заборона мала вступити у дію. Однак, законодавці відтермінували цю заборону.

Мотивоване рішення тим, що "про належне функціонування сфери зовнішньої реклами не може вестися мова", попереднім варіантом закону нібито "фактично запроваджено заборону на розміщення стаціонарних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на невизначено широких територіях".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.