Суд щодо "скіфського золота" не дозволив росіянам шукати адвокатів довше

Росіяни не змогли знайти адвокатів у справі "скіфського золота"

Колекцію скіфського золота привезли з Криму у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації РФ півострова.

Після початку окупації російські агресори заявили про свої права на колекцію та вимагали передати скіфське золото їм. Однак, законний власник - Україна - заперечувала це.

Судовий процес завершився рішенням Апеляційного суду Амстердаму 26 жовтня 2021 року. Суд ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" до Києва, керуючись українським законодавством і виключним правом України розпоряджатися своїм культурним надбанням.

26 січня 2022 року окупанти подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама. Нідерландська юридична фірма Houthoff відмовилася надалі представляти у Верховному суді в Гаазі інтереси "російських кримських музеїв" у справі "скіфського золота".

Верховний суд ухвалив, що сторони повинні подати розширені письмові пояснення до Верховного суду Нідерландів до 16 вересня. Однак, росіяни не справились, бо жоден юрист не погодився співпрацювати з ними. Загарбники просили продовжити терміни подачі пояснень до суду, але отримали відмову.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.