У Чехії виявили пам'ятку кам'яної доби

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери

Про це повідомляє Дзеркало тижня.

 
фото: Інститут археології чеської академії наук

Археологи виявили недалеко від Праги залишки споруди кам'яної доби віком 7000 років. Виявлений комплекс формою нагадує медальйон. Ймовірно, що 7000 років тому тут могли збиратися місцеві жителі, хоч точне призначення комплексу невідоме. Діаметр комплексу становить близько 55 метрів.

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери.

Дослідникам вдалося знайти фрагменти кераміки, кістки тварин та кам'яні знаряддя праці. Надалі вчені мають намір провести радіовуглецеве датування, яке допоможе точно датувати споруду і, можливо, зв'язати її з неолітичним поселенням, знайденим неподалік.

Представники культури гончарної кераміки відомі будівництвом й інших схожих пам'яток у інших регіонах Чехії. Їхні осілі фермерські села, розташовані на перетині сучасної Польщі, східної Німеччини та північної Чехії, складалися з кількох довгих будинків, великих прямокутних споруд, що вміщали від 20 до 30 осіб у кожному.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.