У Литві закрили одну зі справ щодо штурму телевежі у 1991 році

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова

 

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова щодо його відповідальності за штурм телевежі в січні 1991 року ("справа 13 січня") у зв'язку зі смертю відповідача.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Позов був поданий проти конкретної особи, колишнього президента Радянського Союзу, після його смерті правонаступництво неможливе", – заявив представник Вільнюського районного суду Аурім Жукаускас у четвер.

Кримінальна справа проти Горбачова була відкрита щодо подій ночі на 13 січня 1991 року, коли під час штурму радянськими військовими частинами Вільнюської телевежі та будівлі Комітету з радіо та телемовлення загинуло 14 осіб.

Родичі загиблих домагалися відповідальності Горбачова. Четверо з них цього року подали до суду цивільний позов проти колишнього президента СРСР.

Вони прагнули довести, що Горбачов, який на той час був головнокомандувачем збройними силами СРСР, мав контроль над армією, але не вжив заходів для запобігання агресії в Литві та тим самим не припинив виконання злочину.

У травні Вільнюський міськрайонний суд направив документи цього позову до МЗС Росії для передачі їх Ґорбачову. Російська прокуратура, яка розслідувала "справу 13 січня", відмовилася перевіряти відповідальність пана Горбачова та допитувати його.






Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.