Семеро полтавців прагнуть зберегти "місто перемоги російської армії"

Семеро полтавців створили петицію на захист "Полтави - міста перемоги російської армії"

На американській платформі Сhange.org створили петицію "Збережемо нашу Полтаву!", підписанти якої якої вимагають зберегти російські пам'ятники у Полтаві. Петиція має форму відкритого листа (звернення) начальнику Полтавської ОВА Дмитру Луніну, Полтавському міському голові Олександру Мамаю та депутатам Полтавської міської ради.

 

"Демонтаж призведе до втрати пам'ятників і завдасть непоправної шкоди унікальному історичному середовищу Полтави, яка водночас втратить і свою туристичну привабливість" - йдеться у петиції.

Підписанти також вважають, що полтавці "давно змінили своє ставлення до цих пам'ятників, здійснили їхнє переосмислення та переозначення."

Петицію підписали: Наталія Кондель-Пермінова, кандидат архітектури, старший науковий співробітник, завідувач відділу дизайну та архітектури Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Криницька Наталія Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент, Сакало Олександр Євгенійович, кандидат історичних наук, доцент, Тристанов Борис Юрійович, автор сайту "Історія Полтави", Бєлявська Оксана Юріївна, кандидат архітектури, Роговий Владислав Миколайович, полтавець, доктор історичних наук, голова Союзу українців Богемії (Чехія), Підгорний Микола Васильович, заслужений художник України, член Національної спілки художників України.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.