АНОНС: відкриття меморіальної дошки Місії УНР у Чехословаччині

У Празі появиться нове українське меморіальне місце

Посольство України в Празі запрошує на церемонію відкриття меморіальної дошки на будинку, де в 1919 – 1921 рр. розташовувалася Дипломатична місія УНР у Чехословаччині – перше українське посольство в Празі.

 

Захід відбудеться в четвер, 4 серпня, о 17.00 біля входу до спеціалізованої школи для дітей з вадами слуху за адресою Голечкова 104/4, Прага 5. Вхід вільний.

Дипломатичне представництво УНР у Чехословаччині розпочало свою роботу 2 лютого 1919 р.


Спершу місія розташовувалася в готелі Central у центрі столиці, проте найдовше посольство працювало саме в будинку на вулиці Голечковій, звідки в 1921 році переїхало на вулицю Шержікову на Малій Страні.


Очолював представництво український поет, публіцист і перекладач Максим Славінський, який ще сто років тому закликав: "Геть від Москви, від всякої Москви – червоної і білої. Подалі від режиму – царського, більшовицького і демократичного, від всякої імперської єдності – зовнішньої і внутрішньої, геть від Москви взагалі".


Українські дипломати намагалися максимально поширити знання про Україну серед чеського суспільства. Інформаційний відділ готував популярні брошури про історію, культуру, національно-визвольну боротьбу українців, які називалися "Пізнай Україну".

Окремий напрямок діяльності місії складало вивчення можливостей налагодження українсько-чехословацьких торговельних зносин: збиралися відомості про чеські фірми і фахівців у сфері економіки, торгівлі, господарства, що виявили бажання співпрацювати з українськими установами, й пересилалися до відповідних державних органів УНР.

У 1919 році місія організувала в Празі надзвичайно успішний концерт Української республіканської капели, під час якої вперше в Європі прозвучала мелодія всесвітньо відомого "Щедрика" Миколи Леонтовича.


Місія існувала до 1923 р.






Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.