Житомирська обласна рада вирішила об'єднати три музеї

14 липня 2022 року Житомирська обласна рада ухвалила рішення приєднати  Житомирський обласний літературний музей та Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука до Житомирського обласного краєзнавчого музею.

 
Житомирський обласний краєзнавчий музей, 18 липня 2022 року. 
Фото: Суспільне Житомир

Директор Житомирського обласного краєзнавчого музею Роман Насонов стверджує, що експозиції музеїв залишаться в своїх нинішніх приміщеннях.

"Якщо говорити про питання збереження колекцій тих музеїв, то це, мабуть, найбільш оптимальний варіант, тому що центр прийняття рішень тепер один...

Якщо говорити про чисельність співробітників, наразі штатний розпис проходить процедуру погодження, визначення в обласній військовий адміністрації", – сказав директор обласного краєзнавчого музею Роман Насонов.

Очільники музеї, які будуть ліквідоване не згодні з такими рішеннями. 

"Кмитівський музей – це унікальне явище. Вузька спеціалізація, мистецька, 30-і – 80-і роки 20 століття. Це соцреалізм, який дуже популярний і зараз вивчається на Заході, він давав свої переваги. Ми могли вигравати на цьому гранти. Просто за те, що цей музей такий є.

Художніх музеїв дуже мало в Україні, а Кмитівський музей такий один. Щоб в селі був такий музей? Такого ніде немає. Це унікальне явище. А тепер такого музею не буде. Тепер буде просто відділ краєзнавчого музею", – каже в.о. директора Кмитівського музею образотворчого мистецтва Ярослав Хитрий.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.