Керівником Інституту українознавства призначають колишнього працівника ЦК комсомолу

Колишній високопосадовець-комсомолець стане директором інституту українознавства

Про це повідомив історик Павло Гай-Нижник.

 

За його словами міністр освіти та науки Сергій Шкарлет призначив директором Науково-дослідного інституту українознавства при МОН Василя Чернеця.

Василь Чернець народився у 1946 році. Працював другим секретарем Костопільського районного комітету комсомолу, газетах "Зміна", "Комсомольська зірка", "Молодь України", на різних посадах у Центральному комітеті комсомолу України, зокрема помічником першого секретаря.

У 1984 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук: "Комсомольская пресса как средство повышения социальной активности молодежи в условиях совершенствования развитого социализма".

З 1998 року працював ректором Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.