Мінкульт надав роз'яснення щодо дерусифікації, декомунізації та деколонізації

Громади подали лише сім запитів на виключення радянських пам'ятників з реєстрів пам'яток

Нещодавно ініціатива "Декомунізація. Україна" звернула увагу Міністерства культури та інформаційної політики, що громади відмовляються демонтувати радянські пам'ятники через відсутність дозволів з боку міністерства.

Так, наразі не демонтовано пам'ятник Суровову в Ізмаїлі, пам'ятник Котовському і двом будьонівцям у місті Біляївка на Одещині та інші.

 

Міністерство відреагувало на критику та опублікувало ро'язнення. Чиновники стверджують, що до них впродовж останніх місяців надійшло лише сім звернень щодо виключення або невнесення з/до Державного реєстру нерухомих пам'яток України тих чи інших об'єктів. По одному випадку - щодо могил Богомолова та Дундича у парках Рівного - уже надано дозвіл та підписано відповідний наказ.

По інших тривають бюрократичні процедури.

Також МКІП повідомило про створення Ради при МКІП та УІНП. Це дорадчий орган, що опікуватиметься питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.