Мінкульт надав роз'яснення щодо дерусифікації, декомунізації та деколонізації

Громади подали лише сім запитів на виключення радянських пам'ятників з реєстрів пам'яток

Нещодавно ініціатива "Декомунізація. Україна" звернула увагу Міністерства культури та інформаційної політики, що громади відмовляються демонтувати радянські пам'ятники через відсутність дозволів з боку міністерства.

Так, наразі не демонтовано пам'ятник Суровову в Ізмаїлі, пам'ятник Котовському і двом будьонівцям у місті Біляївка на Одещині та інші.

 

Міністерство відреагувало на критику та опублікувало ро'язнення. Чиновники стверджують, що до них впродовж останніх місяців надійшло лише сім звернень щодо виключення або невнесення з/до Державного реєстру нерухомих пам'яток України тих чи інших об'єктів. По одному випадку - щодо могил Богомолова та Дундича у парках Рівного - уже надано дозвіл та підписано відповідний наказ.

По інших тривають бюрократичні процедури.

Також МКІП повідомило про створення Ради при МКІП та УІНП. Це дорадчий орган, що опікуватиметься питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.