Ткаченко закликає не руйнувати пам’ятники епохи СРСР

Міністр культури та інофрмаційної політики Ткаченко закликав українців не вдаватися до вандалізму щодо таких об’єктів

Як передає Укрінформ, таку думку в ефірі телемарафону висловив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Відповідаючи на запитання, що чекає на символи радянської епохи після війни, Ткаченко закликав українців щонайменше не вдаватися до вандалізму щодо таких об'єктів.

"Насамперед я б закликав не робити актів вандалізму. Подобається вам чи не подобається той чи інший пам'ятник, це має вирішувати влада або місцева, або на національному рівні. Ми не можемо бути варварами, як би ми не ставилися до того чи іншого митця з минулого", - сказав Ткаченко.

Натомість він висловився за продуману державну політику відродження національної культури та просування її нових наративів.

"Безперечно, має бути політика відродження культури і нових наративів, які ми зараз просуваємо в світі про українську культуру. Але сьогодні з приводу цього потрібні виважені рішення відповідних компетентних органів", - переконаний Ткаченко.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.