В Одесі вимагають демонтувати пам’ятники Катерині II та Суворову

Низка громадських організацій Одещини закликали очільника ОВА Максима Марченка демонтувати й передати на музейне зберігання пам’ятники Катерині ІІ та Олександру Суворову

Про це пише "Укрінформ".

 

"Повномасштабна військова агресія рф проти України спричинила переосмислення та переоцінку українцями історії існування та взаємовідносин двох держав…

На всіх етапах свого існування імперсько-російська та радянсько-комуністична системи продумано нав'язували на колонізованих українських територіях свої наративи про "спільну історію" та власну "велич", тим самим "маркуючи" окуповану територію, що сталою причиною засилля імперських топонімів та пам'ятників", – йдеться у зверненні до голови Одеської ОВА.

Зазначається, що цим зумовлено встановлення пам'ятників Катерині ІІ та Олександру Суворову, існування яких "використовується у пропаганді рф", сприяє "русифікації суспільної свідомості та публічного простору, укоріненню історичних міфів".

Ба більше, щодо пам'ятника Катерині ІІ існує низка судових рішень, якими визнані незаконними та скасовані нормативні документи, що були підставою для встановлення, а його охорона коштує місцевому бюджету близько 1500 тис. грн на рік.

Автори звернення констатують, що згідно з чинним законодавством дозвіл на "демонтаж монументів, які не мають статусу об'єкта культурної спадщини", з боку органів охорони культурної спадщини в цьому випадку не потрібен. Їх демонтаж і перенесення на зберігання до музейних установ звільнить від імперського маркування публічний простір, збереже ці пам'ятники від руйнації та дасть змогу використовувати як експонати для опису історичних подій.

У зверненні також наведені документи, які були використані у 2007 році як підстава для встановлення пам'ятника Катерині II, але згодом визнані нечинними та скасовані судами.






Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.