У Канаді знайшли заморожене вціліле дитинча мамонта

У Канаді на Юконі знайшли заморожене дитинча шерстистого мамонта

Про це повідомляє УП.Життя.

 
Фото: Government of Yukon

Це лише друга подібна знахідка в історії.

На замороженого мамонта випадково натрапили місцеві шахтарі, які працювали на золотих родовищах.

Палеонтологи з'ясували, що дитинча жіночої статі. Його назвали Нун Чо Га, що з китайської перекладається як "велике дитинча".

Вчені припускають, що Нун Чо Га померла у вічній мерзлоті під час льодовикового періоду приблизно 30 000 років тому.

Подібну знахідку виявили на території РФ в Сибіру у 2007 році. Тоді знайшли подібне дитинча шерстистого мамонта, якого назвали "Люба".

Утім, вчені вважають мамонтеня з Юкону краще збереженим, до того ж це перша подібна знахідка в Північній Америці.

"Як палеонтолог льодовикового періоду, я мріяв побачити на власні очі шерстистого мамонта. 

Нун Чо Га красива і одна з найнеймовірніших муміфікованих тварин льодовикового періоду, коли-небудь знайдених у світі", – сказав палеонтолог Грант Зазула.

На думку вчених, знайдене дитинча мамонта дасть надзвичайно детальне уявлення про часи, коли Нун Чо Га блукала Юконом разом із дикими конями, печерними левами та гігантськими степовими бізонами.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.