1990: перший "Макдональдз" у Радянському Союзі. ВІДЕО

Це відео - репортаж канадської телекомпанії CBC про відкриття першого в СРСР фаст-фуду. Кілометрова черга спраглих заокеанської екзотики стала символом програшу комунізму. Капіталізм переміг не ракетами, а гамбургерами.

31 січня 1990 року в Москві з дозволу комуністичної влади відкрився перший у Радянському Союзі "Макдональдз". Він став найбільшим закладом мережі у всьому світі.

Перші місяці існування фаст-фуду до закладу стояла кілометрова черга, яка тяглася зигзагами довкола Пушкінської площі - годинами, незважаючи на холод чи мороз.

Подивитися відео черги можна в розділі "Календар". Вона була довга навіть для звиклих до всюдисущих черг радянських громадян і потрапила до книги рекодів Гіннеса.

1988 рік. Як функціонувала радянська черга

В кінотеатрах УРСР перед показом художнього фільму крутили документальну короткометражку про цю чергу, де саундтреком була пісня "Америка" переможців першого фестивалю "Червона Рута" "Братів Гадюкіних".

В СРСР у ті роки вже давно сформувалася специфічна культура споживання, хоча споживати особливо не було чого. Західні побутові речі оточувалися ореолом причетності до чарівного світу капіталізму, вони вважалися якісними і були ознакою статусності. Тому одноразовий посуд із закладу на Пушкінській відвідувачі часто-густо забирали з собою.

Західний світ обманув комуністичну владу. Погрожуючи війною у космосі, він переміг у війні споживацьких стандартів. Яскраві упаковки фаст-фуду виявилися сильнішими за ідеологічні агітки про "агресивний блок НАТО". 

1983: Рейган оголошує СРСР "імперією зла" (ВІДЕО)

Журнал "Юний Технік" у тогочасному репортажі у стилі перебудовної журналістики риторично запитував: "Варто подумати, чому наші математики не проти перекваліфікуватися в офіціантів?"

Перший "Макдональдз" став вікном у західний спосіб життя - туди ходили, щоб відчути себе трошки американцем (тоді США пересічні громадяни любили, а рідну країну нерідко зневажали). Дивувала незвична організація робочого простору, завжди усміхнені продавці (в цьому відео одна з них каже, що відвідувачі думають, що вона з них сміється) і екзотична на той час їжа.

При цьому ціни у фаст-фуді важко було назвати демократичними: "біґ-мак" коштував 3,75 карбованця - на такі гроші можна було непогано поїсти у ресторані, не кажучи вже про громадські їдальні.

Дивіться також: "1986: перший американський телесюжет про аварію на ЧАЕС"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.