АНОНС: лекція "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'"

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

 

9 травня 2022 року відбудеться лекція професора Йохана Петровського-Штерна (Північно-Західний Університет, США)  "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'" ('The Russian Falanga and the Ukrainian Resistance: Debunking the 'Denazification' Myths').

Покликання на подію - тут.

Україна - багатоетнічна держава з найнижчим рівнем ксенофобії та антисемітизму у Східній Європі. До та після Помаранчевої революції 2004 року люди різного етнічного походження та релігійних переконань долучалися до зусиль українського націотворення.

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі.

Йоханан Петровський-Штерн - професор єврейських студій та єврейської історії Факультету історії Північно-Західного Університету (США). Його викладацькі та наукові інтереси охоплюють ранньомодерну та модерну історію євреїв у Польщі та Росії, єврейську містику та каббалу, історію та культуру України а також слов'яно-єврейські літературу.

Професор Петровський-Штерн був запрошеним професором в університетах Торонто, Парижа, Києва, Львова, Варшави, Кракова, Мюнхена та Єрусалима. Він є автором понад сотні статей і шести книг, у тому числі праці "The Golden-Age Shtetl: a New History of Jewish Life in East Europe" (2014) (український переклад - "Штетл. Золота доба єврейського містечка" (Київ, 2019)), яка отримала Національну єврейську книжкову премію та була номінована на Пулітцерівську премію.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.