АНОНС: лекція "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'"

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

 

9 травня 2022 року відбудеться лекція професора Йохана Петровського-Штерна (Північно-Західний Університет, США)  "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'" ('The Russian Falanga and the Ukrainian Resistance: Debunking the 'Denazification' Myths').

Покликання на подію - тут.

Україна - багатоетнічна держава з найнижчим рівнем ксенофобії та антисемітизму у Східній Європі. До та після Помаранчевої революції 2004 року люди різного етнічного походження та релігійних переконань долучалися до зусиль українського націотворення.

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі.

Йоханан Петровський-Штерн - професор єврейських студій та єврейської історії Факультету історії Північно-Західного Університету (США). Його викладацькі та наукові інтереси охоплюють ранньомодерну та модерну історію євреїв у Польщі та Росії, єврейську містику та каббалу, історію та культуру України а також слов'яно-єврейські літературу.

Професор Петровський-Штерн був запрошеним професором в університетах Торонто, Парижа, Києва, Львова, Варшави, Кракова, Мюнхена та Єрусалима. Він є автором понад сотні статей і шести книг, у тому числі праці "The Golden-Age Shtetl: a New History of Jewish Life in East Europe" (2014) (український переклад - "Штетл. Золота доба єврейського містечка" (Київ, 2019)), яка отримала Національну єврейську книжкову премію та була номінована на Пулітцерівську премію.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.