АНОНС: дискусія "Християнство і війна: українські виклики"

Розмова про оригінальний та непересічний погляд на релігію, її відношення і взаємодію в контексті культури, науки та суспільних проблем сучасності

28 квітня о 17 годині відбудеться онлайн-дискусія "Християнство і війна: українські виклики".

 

Організатори події: Бібліотека Українського католицького університету та видавництво "Свічадо".

Початок нової фази російської агресії проти України підіймає цілий пласт проблем віри та християнства для людей, які опинились в кризовій ситуації:
- Чи може віра дати відповіді на питання, які ставить війна?
- Чи можливе милосердя на тлі масових вбивств?
- Чи можливе прощення та примирення після війни?
- Як церква реагує на виклики, які ставить перед нею війна?
- Як людство раніше долало травми війни і чи може в цьому допомогти релігія та філософія?
Учасники дискусії:
Отець д-р габ. Томаш Галік — чеський філософ, священник і дисидент, лауреат премії за найкращу богословську книгу Європи (2011 р.).
Андрій Дахній — історик філософії, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри філософії Українського католицького університету.
Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, публіцист, перекладач, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій, Карлів Університет (Прага, Чехія).



Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.