У Новгороді-Сіверському нарешті демонтували портрети Леніна та Сталіна

Портрети Леніна і Сталіна, сьогодні, 7 квітня, зняли з водонапірної вежі у Новгороді-Сіверському. Мозаїчні зображення комуністичних лідерів скинули з висоти вниз

У Новгороді-Сіверському є водонапірна вежа, збудована у 1901 рці. У 1930-х рр. комуністична влада розмістила на ній мозаїчні портрети Леніна і Сталіна.

 

Після ухвалення законів про декомунізацію ці портрети мали би бути демонтовані. Однак, місцева влада відмовилась це робити.

У вересні 2018 року прокуратура Чернігівської області відкрила кримінальне провадження за фактом пропаганди в місті символіки комуністичного режиму. Його розслідуванням займалися слідчі Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.

Однак, у 2020 році справа була закрита через "відсутність складу правопорушення".

Міська влада також висувала ідею заґратувати мозаїчні зображення комуністичних лідерів, однак до її реалізації так і не дійшло.

Врешті, 7 квітня 2022 року зображення диктаторів демонтовано.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.