Напис “Волинь 1943” зник з жовто-синього постаменту в Кракові

Москва з усіх сил намагається посварити українців та поляків, зокрема, і через історичні травми

В 1991 році у польському місті Краків було демонтовано та продано росіянам пам'ятник маршалу Конєву. Залишився постамент, який стоїть і досі.

З початком нової агресії РФ проти України постамент пофарбовано у кольори українського прапора.

27 квітня на постаменті з'явився провокативний напис "Wołyń 1943".

"Такі вчинки, як поява цього напису, будуть повторюватися, бо Москва хоче за всяку ціну посварити поляків з українцями. Відомо, що Волинь – це травма польської пам'яті, але сьогодні ми пишемо абсолютно нову сторінку у стосунках з українцями, відкладаючи пояснення історичних подій", – коментує Богуслав Сонік, ініціатор пофарбування постаменту у синьо-жовті кольори.

Активіст Павло Галат зазначає: "Цей напис є незаконним графіті на громадській власності. Цим повинна зайнятись поліція".

Утім, провокація не вдалась. Уже за кілька годин напис "Волинь 1943" зник із постаменту, а українські кольори залишились чистими.

 
фото: Ewelina Pytel

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.