АНОНС: дискусія "Християнство і війна: українські виклики"

Розмова про оригінальний та непересічний погляд на релігію, її відношення і взаємодію в контексті культури, науки та суспільних проблем сучасності

28 квітня о 17 годині відбудеться онлайн-дискусія "Християнство і війна: українські виклики".

 

Організатори події: Бібліотека Українського католицького університету та видавництво "Свічадо".

Початок нової фази російської агресії проти України підіймає цілий пласт проблем віри та християнства для людей, які опинились в кризовій ситуації:
- Чи може віра дати відповіді на питання, які ставить війна?
- Чи можливе милосердя на тлі масових вбивств?
- Чи можливе прощення та примирення після війни?
- Як церква реагує на виклики, які ставить перед нею війна?
- Як людство раніше долало травми війни і чи може в цьому допомогти релігія та філософія?
Учасники дискусії:
Отець д-р габ. Томаш Галік — чеський філософ, священник і дисидент, лауреат премії за найкращу богословську книгу Європи (2011 р.).
Андрій Дахній — історик філософії, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри філософії Українського католицького університету.
Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, публіцист, перекладач, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій, Карлів Університет (Прага, Чехія).



Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.