Вулиця Сахарова в Івано-Франківську: заява дисидентів та реакція мера

Колишні радянські політв'язні пропонують зберегти назву вулиці в Івано-Франківську на честь Андрія Сахарова

13 квітня Івано-Франківська міська рада ухвалила рішення про перейменування 25 вулиць, названих на честь культурних, політичних та наукових діячів Росії.

Серед перейменованих - вулиця Сахарова. Вона отримала назву Української Перемоги.

Колишні радянські політв'язні опублікували звернення до до міської ради та міського голови Івано-Франківська із закликом не позбавляти місто топоніму на честь Андрія Сахарова.

"Молоді роки свого життя ми віддали боротьбі проти комуністичної імперії, за що каралися у в'язницях і таборах. Зовсім небагато громадян тоталітарної держави наважувалися тоді допомогти нам або підтримати нас.

Найактивнішим і найвпливовішим нашим захисником був Андрій Дмитрович Сахаров. Попри погрози та переслідування з боку влади, що ненавиділа його, він, як міг, невтомно боровся за наше визволення.

Сьогодні, повертаючись до нині вже історичних документів, листів, звернень, інтерв'ю, бачимо, як великий громадянин Андрій Сахаров постійно активно захищав права українських політичних в'язнів, зокрема Василя Стуса та багатьох інших. Саме ми, українські громадяни різного етнічного походження, найчастіше згадувалися у його виступах і письмових документах.

Раптова смерть Андрія Дмитровича була для нас трагічною подією. Ми впевнені: якби Андрій Дмитрович був живий, він був би з нами, з Україною, а не зі злочинцем Путіним" - йдеться у зверненні.

Заява підписали Семен Глузман, Микола Горбаль, Мустафа Джемілєв, Йосиф Зісельс, Ігор Калинець, Мирослав Маринович, Володимир Мармус, Богдан Ребрик, Зорян Попадюк, Юрій Шухевич, Василь Овсієнко.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків уже відреагував на це зверненя і заявив, що частину вулиці Сахарова збережуть з попередньою назвою, а частину таки перейменують.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.