Окупанти руйнують кладовище у Маріуполі

По Старокримському кладовищу у Маріуполі російські окупанти їздять танками, знищуючи хрести та пам'ятники

Про це повідомляє сайт 0629.

 
Росіяни танками руйнували кладовище під Маріуполем
REUTERS

Старокримське кладовище вважається одним з самих великих на території Європи. На площі майже 200 гектарів маріупольці ховали своїх рідних останні 50 років. Мешканці селища Старий Крим стали свідками, як російські танки знищили могили маріупольців.

Це відбувалося не один раз, кажуть мешканці дачних ділянок біля кладовища.

Приблизно 10-12 березня російські війська зайняли селище Старий Крим, а жити розташувались саме в дачних будинках садового товариства біля Старокримського кладовища.

Там же ворог розмістив техніку – танки і броньовані машини.

"Кожного ранку вони виїжджали, ставали на свої позиції і починали розстрілювати багатоповерхівки на Західному мікрорайоні. Але щоб проїхати на зручні позиції, танки перли прямо через кладовище. Немов і не було його зовсім. Це таких жах! Вони просто їхали і давили хрести і пам'ятники. Звісно, після загибелі стількох людей це вже не так важливо. Але це ж святотатство!" - розповідають мешканці дачного товариства. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.