Ткаченко закликає не руйнувати пам’ятники епохи СРСР

Міністр культури та інофрмаційної політики Ткаченко закликав українців не вдаватися до вандалізму щодо таких об’єктів

Як передає Укрінформ, таку думку в ефірі телемарафону висловив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Відповідаючи на запитання, що чекає на символи радянської епохи після війни, Ткаченко закликав українців щонайменше не вдаватися до вандалізму щодо таких об'єктів.

"Насамперед я б закликав не робити актів вандалізму. Подобається вам чи не подобається той чи інший пам'ятник, це має вирішувати влада або місцева, або на національному рівні. Ми не можемо бути варварами, як би ми не ставилися до того чи іншого митця з минулого", - сказав Ткаченко.

Натомість він висловився за продуману державну політику відродження національної культури та просування її нових наративів.

"Безперечно, має бути політика відродження культури і нових наративів, які ми зараз просуваємо в світі про українську культуру. Але сьогодні з приводу цього потрібні виважені рішення відповідних компетентних органів", - переконаний Ткаченко.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.