Музеї Львівщини поновлюють роботу

У Львівській області відкриваються для відвідувачів музеї та інші культурні установи

Про це повідомляє у Фейсбуці начальник Львівської обласної військової адміністрації

Продовжать приймати відвідувачів Державні історико-культурні заповідники "Тустань" та "Нагуєвичі", а також скансен "Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького".

Уже з 26 березня доступні для відвідувачів відділи Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького: музеї-заповідники "Підгорецький замок", "Жовківський замок", "П'ятничанська вежа".

Команда Львівського музею історії релігії регулярно організовує тематичні екскурсії про релігійне життя Львова, екскурсії підземеллями музею та розважально-пізнавальні квести для дітей вимушено переселених осіб.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.