У Києві встановлюють захисні конструкції для пам'яток культурної спадщини - потрібна допомога

Захист уже встановили для пам'ятників Самсону, Сковороді, Володимиру, Богдану Хмельницькому

У столиці активно встановлюють захисні конструкції для пам'яток культурної спадщини. Зокрема, завершено роботи біля пам'ятника Самсону, щодо експозиції музею Михайлівського собору та на Кам'яниці Київського війта. Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

 

"Важливо, що до захисту пам'яток та культурних об'єктів від можливого знищення російськими окупантами долучається громадськість. Ми звертаємося до бізнесу із закликом допомогти у цій важливій справі. Місту потрібні фахівці, матеріали та техніка для того аби в максимально короткі терміни якісно завершити роботи із встановлення захисних споруд", – наголосив Микола Поворозник.

Зокрема, серед нагальних потреб:

  • фахівці з монтажу будівельних лісів та опалубки, будівельні альпіністи, водій маніпулятора;
  • ліси будівельні металеві, опалубна фанера, дошка, супердифузійна мембрана вогнестійка;
  • дизельний генератор на 5 кВт, маніпулятор.

Ті, хто має можливість допомогти за цими пунктами, можуть звернутися за телефоном: 098-689-63-22.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.