В Польщі урочисто знесли пам'ятник Червоній армії

Під час знесення пам'ятника Червоній армії з промовами виступили голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, опольський воєвода Славомір Клосовський, бурмістр міста Прошкув Кшиштоф Цибуля та інші високопосадовці

Про це повідомляє сайт Nowiny24.

У селі Хшовіце в Опольському воєводстві (Польща) відбувся урочистий демонтаж пам'ятника, який глорифікує Червону армію.

Під час знесення пам'ятника з промовами виступили голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, опольський воєвода Славомір Клосовський, бурмістр міста Прошкув Кшиштоф Цибуля та інші високопосадовці.

Пам'ятник був встановлений у 1949 році на місці поховання 620 червоноармійців. Згодом їх було перепоховано на впорядкованому цвинтарі. Однак, пам'ятник комуністична влада зберегла задля маркування простору російською присутністю.

Частина пам'ятника з написом буде збережена в Інституту національної пам'яті Польщі.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.