У книзі про шістдесятників виявлено плагіат

Літературознавець Богдан Тихолоз подасть до суду на Дмитра Дроздовського, який скопіював фрагменти його літературної роботи про шістдесятників та видав за свої

Викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Тихолоз заявив, що виявив плагіат у творчості головного редактора журналу "Всесвіт", експерта УКФ, докторанта та наукового співробітника Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського.

 
Плагіатор Дмитро Дроздовський

"Я, Богдан Тихолоз, кандидат філології, літературознавець, автор близько 200 наукових праць і директор Дому Франка, заявляю про факт плагіату, виявлений у "статті" Дмитра Дроздовського "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…", що містить численні прямі текстові запозичення з моєї праці "Поети-шістдесятники" (Київ-Львів, 2001) без жодної вказівки на їхнє справжнє авторство", - зазначено у повідомленні Богдана Тихолоза.

Праця Богдана Тихолоза вийшла друком у 2001 році і більше не перевидавалась. Публікація Дмитра Дроздовського доступна онлайн. Тому на неї часто роблять посилання інші дослідники.

Тихолоз провів детальний аналіз обох праць і виявив, що 53% наукової статті "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…" належать його авторству. Львівський науковець оприлюднив таблицю з детальним зіставленням фрагментів тексту.

У коментарях до допису Тихолоза Дроздовський стверджує, що на своїй сторінці у Фейсбуці вибачився перед ним. Утім згадані вибачення недоступні для загального перегляду.

За деякий час він оприлюднив пост іншого змісту - відкритий для усіх без вибачень, але з переліком власних наукових досягнень. Критику ж у свій бік він оцінив як діяльність "гейтерської групи", яку дратує його "робота в системі конкурсів і проєктів.., наукова діяльність".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.