У Вінниці візуалізували втрачені об’єкти архітектурної спадщини

У Вінниці встановили інформаційні стенди із зображенням п’яти будівель, які колись прикрашали місто та відігравали важливу роль у його житті. Розташовані візуалізації поряд із місцями, де колись стояли ці споруди

Про це повідомляє департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міськради у Фейсбуці

 

"У межах проєкту "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" була розроблена візуалізація втрачених архітектурних та оборонних пам'яток міста. Це стало можливим завдяки створенню аксонометричних проєкцій (наочні зображення просторових форм методом паралельного проєктування) та відеопрезентацій", – йдеться в повідомленні.

Наразі відтворено п'ять об'єктів: Вінницький замок на Замковій горі (за ілюстрацією 1552 року), оборонні споруди історико-архітектурного комплексу "Вінницькі Мури", фрагмент лінії забудови Миколаївського проспекту (вул. Соборна), будівля "Народного Дому" (пл. Героїв Чорнобиля) та Вознесенський храм на Замості (пл. Перемоги).

Навесні місцями, де розташували стенди з візуалізацією споруд минулого, планують провести екскурсії. Анонси почнуть з'являтися в березні на сторінках Музею Вінниці, культурному порталі VinCulture Code і сторінці департаменту маркетингу міста та туризму у Фейсбуці

Проєкт "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" реалізовала ГО "Креативний Простір /  Creative Space" у партнерстві з Музеєм Вінниці та Державним архівом Вінницької області для популяризування культурної спадщини міста та відтворення образів втрачених архітектурних об'єктів.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.