На Львівщині відреставрували костел біля Підгорецького замку

На Львівщині у межах програми «Велика реставрація» завершено ремонтно-реставраційні роботи в костелі Св. Йосифа, пам'ятці архітектури національного значення 1763 р., розташованій біля Підгорецького замку

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

 

Зазначається, що з вересня по грудень 2021 року в межах президентської програми "Велике будівництво" провели реставрацію та протиаварійні роботи в храмі Св. Йосифа у с. Підгірці, Бродівського району, Львівської області (церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ). Це пам'ятка архітектури національного значення, збудована 1763 р.

Зокрема, підрядник відновив сходи в захристію храму, які були повністю втрачені та вивів з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів. Відновлено втрачений тиньк на фасаді, 90% карнизів та тяг повністю відтворено згідно з автентичним лекалам, ще 10% тяг виведено з аварійного стану.

Повністю демонтували аварійний дах, натомість покрили костел мідними листами, встановили ринви і водостічні труби. Окрім того, було встановлено охоронну та пожежну сигналізацію та захист від блискавки. Додатково зроблено освітлення периметру території храму та змонтовано систему відеонагляду.

Вартість робіт становила майже 23 млн грн. Підрядник – ТОВ "Креативна фабрика "Вікторія".

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше костел святого Йосифа – пам'ятка християнської архітектури XVIII ст. в селі Підгірці. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю. Збудована у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера.

Також тут були встановлені вісім скульптур святих (наразі їх сім, одну втратили під час обстрілу в 1944 році) роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа. З 2013 року в храмі молиться громада УГКЦ, яка має за покровителя Миколая Чарнецького і новомучеників УГКЦ, а з 2014 сюди передані Владикою Михаїлом Колтуном мощі святого, які зберігаються у храмі й досі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.