На Львівщині відреставрували костел біля Підгорецького замку

На Львівщині у межах програми «Велика реставрація» завершено ремонтно-реставраційні роботи в костелі Св. Йосифа, пам'ятці архітектури національного значення 1763 р., розташованій біля Підгорецького замку

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

 

Зазначається, що з вересня по грудень 2021 року в межах президентської програми "Велике будівництво" провели реставрацію та протиаварійні роботи в храмі Св. Йосифа у с. Підгірці, Бродівського району, Львівської області (церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ). Це пам'ятка архітектури національного значення, збудована 1763 р.

Зокрема, підрядник відновив сходи в захристію храму, які були повністю втрачені та вивів з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів. Відновлено втрачений тиньк на фасаді, 90% карнизів та тяг повністю відтворено згідно з автентичним лекалам, ще 10% тяг виведено з аварійного стану.

Повністю демонтували аварійний дах, натомість покрили костел мідними листами, встановили ринви і водостічні труби. Окрім того, було встановлено охоронну та пожежну сигналізацію та захист від блискавки. Додатково зроблено освітлення периметру території храму та змонтовано систему відеонагляду.

Вартість робіт становила майже 23 млн грн. Підрядник – ТОВ "Креативна фабрика "Вікторія".

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше костел святого Йосифа – пам'ятка християнської архітектури XVIII ст. в селі Підгірці. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю. Збудована у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера.

Також тут були встановлені вісім скульптур святих (наразі їх сім, одну втратили під час обстрілу в 1944 році) роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа. З 2013 року в храмі молиться громада УГКЦ, яка має за покровителя Миколая Чарнецького і новомучеників УГКЦ, а з 2014 сюди передані Владикою Михаїлом Колтуном мощі святого, які зберігаються у храмі й досі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.