На Прикарпатті планують відновити церкву з фільму «Тіні забутих предків». ВІДЕО

На Прикарпатті у селі Космач хочуть відновити знищену церкву Святої Параскеви, яку показав кінорежисер Сергій Параджанов у фільмі «Тіні забутих предків».

Про це в Івано-Франківську представникам ЗМІ розповів перший проректор Університету Короля Данила, доцент кафедри архітектури та містобудування Михайло Космій, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Найперше ми знайшли відео Зеновія Соколовського, і воно є унікальним, бо відображає церкву Святої Параскеви перед її знищенням. У нас триває науково-дослідна робота, і ми хочемо цю церкву відновити. Якщо вдасться її повністю відновити завдяки спонсорам, то ми це готові зробити. В іншому випадку, ми відновимо її у 3D-проекції. Студенти вже над цим працюють", – повідомив Космій.

За його словами, науковці університету оцифрували численні архівні матеріали, які стосуються храму Святої Параскеви. Найважливішим серед них вважають відео науковця та краєзнавця Зеновія Соколовського, яке презентували в Івано-Франківську.

"Цьому відео рівно 50 років. Тоді ми з дружиною після Львівської політехніки були у Космачі біля церкви Святої Параскеви, яка є у фільмі "Тіні забутих предків". Я відзняв цю гуцульську церкву з усіх боків. Тепер я працюю в Університеті Короля Данила, і разом зі своїми колегами архіви відтворили", – розповів Соколовський.

Він зауважив, що за ці 50 років до нього ніхто не звертався за відео та світлинами храму. Але тоді, щоб врятувати храм, Соколовський зробив обміри та проєкт, за якими споруду можна відновити. Втім, саме ця ініціатива стала причиною прослуховування та допитів у КҐБ, що змусило тоді молодого архітектора повернутися до Львова.

"Тоді влада не дала мені дозволу на ремонт та реставрацію цієї церкви. Мені говорили, що всі церкви в Україні будуть знесені, а на їхньому місці зведуть піонерські табори та будинки культури", – пригадує краєзнавець.

Нині відео Соколовського відновили в межах проєкту "Врятуймо скарби разом!", а його ініціативу підтримують не лише науковці, але й громада Космача.

"Адміністрація Космацької ОТГ, депутатський корпус і ми вже всі задумуємось, як відновити церкву за цими ескізами як музейний комплекс", – розповів на презентації голова Космацької ОТГ Дмитро Мохначук.

Він сподівається, що храм у Космачі відновлять і бодай раз на рік дозволять проводити там богослужіння. Водночас науковці вже побачили на відео ікони, місцезнаходження яких досі вважають загадкою.

 

Відомо, що храм Святої Параскеви був зведений у Космачі 1720 року. На Гуцульщині цю церкву називають ще "довбушівською" через легенду, яка розповідає про те, що кошти на її зведення дав легендарний Олекса Довбуш. Храм мав всі обриси гуцульської церкви: зведений з дерева, без жодного цвяха і вкритий гонтою. Цвяхи для кріплення, традиційно, тут заміняли тиблями. У 1773 році у храмі замінили іконостас.

Церква згоріла у 1982 році і на її місці виросло кладовище. Науковці вважають, що Параджанов врятував давній іконостас цієї церкви, коли забрав його для зйомок фільму "Тіні забутих предків" на кіностудію Довженка. Нині частина давнього іконостасу Космацької церкви зберігається в музеях Івано-Франківська.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.