Інститут нацпам’яті оприлюднив програму вшанування Героїв Небесної Сотні

Український інститут національної пам’яті оприлюднив детальну програму заходів із вшанування Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомили на офіційному сайті УІНП.

 

Пам'ятні події триватимуть з 16 по 28 лютого. Основним організатором є Національний музей Революції Гідності. Серед подій: виставки, презентації, круглі столи, інсталяції, панахиди, віче. Інформаційна кампанія проходитиме під гаслом "Вдячні за свободу!".

"20 лютого українці вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні", - наголосили в інституті нацпам'яті.

Цього року вперше по всій Україні державні вшанування пройдуть за єдиним церемоніалом. Їх розпочнуть із виконання гімну, потім буле міжконфесійна панахида, на завершення – покладання квітів під акомпанемент військового оркестру.

Окрім того Музей Майдану продовжив відеопроєкт "Характери гідності" та запустив соціальну кампанію.

Відеопроєкт уперше представили у 2019 році. Це кілька десятків коротких історій про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення Героїв Небесної Сотні. Автори наголошують, що розповіді покликані нагадати про ціну свободи та відповідальність за її збереження.

Соціальна кампанія містить ролик та вуличну рекламу. Загальну візуалізацію створив ілюстратор Олександр Ком'яхов. Також музей розробив окрему серію "Портрети героїв", в межах якої у регіонах на вуличних носіях вивісять портрети і життєві гасла саме тих загиблих майданівців, які народилися чи жили в кожному конкретному регіоні.

Детальніше із програмою заходів можна ознайомитись тут.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.