Дробович сподівається, що Музей Революції Гідності почнуть будувати до кінця року

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович сподівається, що будівництво Музею Революції Гідності розпочнеться наприкінці цього року.

Про це Дробович розповів під час презентації програми заходів до Дня Героїв Небесної Сотні в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

 

"Що стосується музею, якраз в минулому році по музею у нас є багато оптимістичних новин. По перше, вдалося розблокувати переговори з переможцем архітектурного конкурсу, музей отримав право використання ескізу. Відповідно минулого року музей також провів відкриті закупівлі, і за результатами був обраний проєктувальник музею.

Власне ніяких обтяжень немає на цій земельній ділянці, музей може бути побудований. Минулого року було зрушення, яке насправді розблокувало процеси, які були заморожені багато років. Відповідно, з минулого року у нас відбуваються проєктування. Протягом цього року має бути проєктування, і можливо, якщо все буде добре, наприкінці року буде обраний підрядник, і почнуться будівельні роботи по музею. Ми на це сподіваємося", - розповів Дробович.

Він нагадав, що протягом минулого року було декілька рішень уряду, які стосуються вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, а також розблокування процедури створення Меморіалу і Музею.

За його словами, минулого року в травні рішенням уряду було прийнято розпорядження про створення робочої групи з питань реалізації проєкту "Національного музейного комплексу Героїв Небесної Сотні".

"Я хочу нагадати, що коли ми говоримо про музейний комплекс в Києві, який створюється, то йдеться про два об'єкти – меморіал, власне це Алея, яка тягнеться від Майдану Незалежності до верхнього виходу з метро, і друге – це музей. Це два об'єкти, вони окремо фінансуються і вони окремі з точки зору розрахунків", - сказав він.

Дробович нагадав, що на території меморіалу поки накладені арешти, що пов'язано з розслідуванням убивств на Майдані.

"На земельній ділянці, яка пов'язана з меморіалом нагадаю, накладені арешти прокуратурою вже багато років, і відповідно поки накладені ці арешти, не може бути здійснено будівництво. Хоча є проєкт, він профінансований, виданий аванс. Відповідно цей арешт не дозволяє це робити, арешт не може бути знятий.

Як нам розповідає прокуратура, поки тривають суди, поки обвинувачені в злочинах проти учасників Революції Гідності не використали все своє право на захист, відповідно по всіх інстанціях не пройшов суд, відповідно прокуратура не може зняти арешт, тому що це процесуально ускладнює їм доведення злочинів тих, хто зараз перебуває в суді, якраз по цих справах", - зазначив він.

Також він нагадав, що 17 лютого минулого року вийшло розпорядження "Про план заходів з вшанування подвигів учасників Революції Гідності".

"Хочу нагадати, що воно затверджує порядок вшанування і відзначення на наступні 5 років. Відповідно, всі органи центральної влади, місцевого самоврядування, а також дипломатичні представництва, завдяки цьому плану мають можливість відповідно планувати та бюджетувати заходи із вшанування", - сказав він.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.