У Тернопільському музеї показали різдвяні листівки зі США, Польщі, України та Канади. ФОТО

Виставка різдвяних поштівок з України, Польщі, США та Канади почала діяти у Тернопільському обласному художньому музеї.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила наукова співробітниця музею Вікторія Козловська.

 

"У нашій експозиції "Возвеселімося всі разом нині" показуємо понад 100 вітальних листівок з України, Польщі, США, Канади, які передають святковий настрій напередодні Різдва. На виставці можна побачити як старовинні так і сучасні поштівки з різдвяними і новорічними персонажами, святковими атрибутами, ялинками та ялинковими прикрасами", - розповіла музейниця.

 

За її словами, найбільшу цікавість у відвідувачів викликають поштівки, на яких – види старовинних українських сіл під зоряним небом, а також сюжети народження Христа, зображення Вифлеємської зірки, колядників.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.