Проспект Небесної сотні в Одесі не носитиме імені Жукова

Проспекту Небесної сотні в Одесі не повернуть стару назву – рішення про скасування розпорядження Геннадія Труханова, про проведення громадських слухань щодо повернення назви Маршала Жукова проспекту Небесної сотні залишив в силі апеляційний суд.

П'ятий апеляційний адміністративний суд залишив чинним рішення попередньої інстанції, повідомляє Depo.Одеса.

 

Як розповіла виданню депутатка Одеської міської ради Жанна Мандриченко, партія "Європейська солідарність" домоглася визнання незаконним розпорядження міського голови від 14 вересня 2020 року №793 про повернення деяким об'єктам топоніміки попередніх назв (Жукова та 25 Чапаївської дивізії).

"В першій інстанції окружного адміністративного суду змогли довести свою позицію. Труханов подав апеляцію і сьогодні нам вдалося відстояти свою правову позицію вдруге", – зазначила Мандриченко.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.