У Вінниці стартує реставрація «будинку-корабля»

У Вінниці розпочинається проєкт із реставрації пам'ятки архітектури XX ст. – «будинку-корабля», який належав юристу Любомиру Длуголенцькому

Про це повідомив міський голова Вінниці Сергій Моргунов. 

 

"Неповторний будинок, схожий на корабель. Це пам'ятка архітектури початку XX ст. – Будинок Длуголенцького. Зараз тут розташована дитяча художня школа. І цього року розпочнеться реставрація унікальної будівлі", – написав Моргунов.

За його словами, перед початком реаставраційних робіт відбулися наукові дослідження з аналізом архівних даних, які зафіксували втрачені частини пам'ятки, а також обрана технологія відновлення збережених елементів.

У поточному році стартує перший етап проєкту – реставрація фасадів та даху. Під час робіт повернуть до автентичного вигляду оригінальні архітектурні деталі пам'ятки. А саме, навіси, ґанки, віконні та дверні блоки, а згодом – ліпнину інтер'єрів. Також упорядкують прилеглу територію з відновленням декоративної огорожі.

Основу цього будинку звели наприкінці ХІХ століття, а у 1909 році реконструйовали на замовлення Любомира Артуровича Длуголенцького (1875-1939 рр.) – адвоката, депутата Вінницької міської думи, директора філії Торгового банку. Впродовж 1918-1919 рр. він представляв Нідерландське консульство у Вінниці, тоді у цій садибі розміщувалася дипломатична установа.

Після захоплення Вінниці більшовиками, у 1920-1924 роках тут містився штаб корпусу Червоного козацтва.

Попри численні втрати первинного задуму архітектора особняк Длуголенцького – одна із найяскравіших споруд Вінниці початку ХХ століття як варіація стилю модерн із характерною асиметрією і неповторністю ліній. Одне з вікон нагадує корму корабля, а паркан виконаний у вигляді хвилі, що напливає. Ймовірно, через це будинок і обріс легендами на морську тематику, і навіть прижилася назва "особняк капітана Длуголенцького". Також його називають "будинком-кораблем".

Наразі оригінальне оздоблення стін (лицьова кладка з червоної цегли та штукатурний декор з квітковими орнаментом) заховане під облицюванням – "шубою".

Як повідомлялося, реставрація будинку Длуголенцького передбачена міською Програмою реставрації об'єктів культурної спадщини на території м. Вінниці, ухваленою ще 2018 року. Початок реставраційних робіт планувався на 2020 рік, утім, через пандемію COVID-19 строки довелося скорегувати. Окрім того, старт робіт довелося відкласти і через незгоду в петиції громадськості та мистецьких кіл міста з початковим проєктом реставрації, що містив вимоги, "які викликають занепокоєння та вказують на подальші загрози для будівлі, які будуть означені як реставрація, а по факту відбудеться реконструкція чи перебудова з непередбачуваними наслідками".

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.