У Вінниці стартує реставрація «будинку-корабля»

У Вінниці розпочинається проєкт із реставрації пам'ятки архітектури XX ст. – «будинку-корабля», який належав юристу Любомиру Длуголенцькому

Про це повідомив міський голова Вінниці Сергій Моргунов. 

 

"Неповторний будинок, схожий на корабель. Це пам'ятка архітектури початку XX ст. – Будинок Длуголенцького. Зараз тут розташована дитяча художня школа. І цього року розпочнеться реставрація унікальної будівлі", – написав Моргунов.

За його словами, перед початком реаставраційних робіт відбулися наукові дослідження з аналізом архівних даних, які зафіксували втрачені частини пам'ятки, а також обрана технологія відновлення збережених елементів.

У поточному році стартує перший етап проєкту – реставрація фасадів та даху. Під час робіт повернуть до автентичного вигляду оригінальні архітектурні деталі пам'ятки. А саме, навіси, ґанки, віконні та дверні блоки, а згодом – ліпнину інтер'єрів. Також упорядкують прилеглу територію з відновленням декоративної огорожі.

Основу цього будинку звели наприкінці ХІХ століття, а у 1909 році реконструйовали на замовлення Любомира Артуровича Длуголенцького (1875-1939 рр.) – адвоката, депутата Вінницької міської думи, директора філії Торгового банку. Впродовж 1918-1919 рр. він представляв Нідерландське консульство у Вінниці, тоді у цій садибі розміщувалася дипломатична установа.

Після захоплення Вінниці більшовиками, у 1920-1924 роках тут містився штаб корпусу Червоного козацтва.

Попри численні втрати первинного задуму архітектора особняк Длуголенцького – одна із найяскравіших споруд Вінниці початку ХХ століття як варіація стилю модерн із характерною асиметрією і неповторністю ліній. Одне з вікон нагадує корму корабля, а паркан виконаний у вигляді хвилі, що напливає. Ймовірно, через це будинок і обріс легендами на морську тематику, і навіть прижилася назва "особняк капітана Длуголенцького". Також його називають "будинком-кораблем".

Наразі оригінальне оздоблення стін (лицьова кладка з червоної цегли та штукатурний декор з квітковими орнаментом) заховане під облицюванням – "шубою".

Як повідомлялося, реставрація будинку Длуголенцького передбачена міською Програмою реставрації об'єктів культурної спадщини на території м. Вінниці, ухваленою ще 2018 року. Початок реставраційних робіт планувався на 2020 рік, утім, через пандемію COVID-19 строки довелося скорегувати. Окрім того, старт робіт довелося відкласти і через незгоду в петиції громадськості та мистецьких кіл міста з початковим проєктом реставрації, що містив вимоги, "які викликають занепокоєння та вказують на подальші загрози для будівлі, які будуть означені як реставрація, а по факту відбудеться реконструкція чи перебудова з непередбачуваними наслідками".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.