У Луцьку на території знесеної садиби знайшли фрагменти скіфського посуду. ФОТО

У центрі Луцька на території знесеної у квітні історичної садиби знайшли фрагменти посуду, ймовірно, скіфського періоду.

Про це розповів учасник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України, науковий працівник Охоронної археологічної служби Віктор Баюк на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Локальна історія.

 

За його словами, Волинська археологічна експедиція Охоронної археологічної служби України провела дослідження в центральній частині Луцька. Раніше там була садиба часів Волинського воєводства, яку знесли у квітні.

Під час розкопок дослідники виявили матеріали ранньомодерного, пізньосередньовічного та давньоруського часу.

"Справжнім відкриттям стали фрагменти кераміки ранньозалізного часу, майстерно реставровані до цілих форм колегою Олексієм Войтюком. Знахідки, імовірно, належать до скіфського періоду, що датується серединою І тисячоліття до нашої ери", – написав Баюк.

 

Також він зазначив, що люди, які користувалися цим посудом, жили приблизно за 2400 років до будівництва садиби. Окрім того, учасники експедиції підкреслили, що, скоріш за все, посуд використовувався у побуті як столові предмети. На ньому немає ознак, які б вказували, на те, що знахідки могли мати якесь культове призначення.

 

Археологи переконані, що артефакти підтверджують заселення первісного вододільного пагорба між річками Стир та Сапалаївка у Луцьку, а також необхідність археологічного супроводу робіт у межах історичного міста.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.