АНОНС: Показ та обговорення фільму «Вогнехреща» про події на Грушевського. ВІДЕО

Цього тижня виповнюється 8 років від початку подій на Грушевського, які змінили хід Революції Гідності.

Український інститут національної пам'яті до річниці подій на Грушевського представляє фільм "Вогнехреща", створений на основі відеоматеріалів проєкту "Майдан: усна історія" та матеріалів, наданих Національним музеєм Революції Гідності.

 

Стрічка через усноісторичні свідчення розповідає про протистояння між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського в січні 2014 року.

До перегляду та обговорення фільму запрошені його творці та герої, які зможуть поділитись своїми враженнями від стрічки, а також спогадами і роздумами як про події на Грушевського, так і загалом про події Революції Гідності.


В обговоренні стрічки візьмуть участь:


Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


А також герої фільму:

Андрій Єрмоленко, художник

Андрій Бондаренко, громадський діяч, юрист

Павел Боболовіч, журналіст із Польщі

Тарас Логінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України

Олексій Шемотюк, архітектор

Галина Циганенко, психолог, психотерапевт

Богдан Мотузенко, соціолог, аналітик

Вікторія Кочубей, психолог

Ганна Гречанюк, вчитель

Ярослав Коробка, режисер монтажу


Модеруватиме подію Тетяна Ковтунович.


Після перегляду відбудеться обговорення з творцями та героями фільму.


Час: 20 січня, четвер, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності 18/2).


Участь у заході за реєстрацією.


Гості повинні дотримуватися чинних карантинних вимог, у тому числі мати при собі дійсний сертифікат про вакцинацію від COVID-19, дійсний сертифікат про одужання, або дійсний негативний результат тесту.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.