Конгресмени-республіканці хочуть, щоб у школах США викладали історію комунізму

Республіканці в Палаті представників Конгресу США розробили законопроєкт, який заохочує школи включати до навчальних програм історію комунізму, аби показати злочинну сутність цієї ідеології.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Зазначається, що документ, який розробляли 60 членів палати, презентувала на пресконференції представниця Флориди Марія Салазар, яка народилася в сімʼї кубинських емігрантів.

За словами Салазар, третина представників покоління Z, котрі народилися в період з 1997-го до 2012 року, прихильно ставляться до комунізму, а понад 40% міленіалів "кажуть, що мало знають про марксизм".

"Правда в тому, що комунізм – це рак. Єдина рівність, що забезпечує комунізм, - це бути однаково бідними, однаково голодними, однаково пригніченими та однаково висланими", - цитує Голос Америки американську законодавицю.

Своєю чергою конгресмен від Техасу Ден Креншоу переконаний, що американські школярі мають знати про радянський ГУЛАГ, сталінський Голодомор, жертвами якого стали мільйони українців, культурну революцію в Китаї.

За його словами, законопроєкт має гарантувати, що комунізм "залишиться на звалищі історії – там, де йому і місце". "Школярі повинні знати, що означає футболка з портретом Че Гевари, яку носить їхній однокласник", – додав конгресмен.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.