НБУ вводить в обіг монети "Козацькі клейноди"

Національний банк України вводить в обіг срібні монети "Козацькі клейноди" у формі ромба

Монети Козацькі клейноди будуть в обігу з 30 грудня 2021 року. Українці зможуть придбати набір з чотирьох пам'ятних монет у дерев'яному футлярі або у футлярі з флоковим покривом у сувенірному упакуванні.

 

У наборі кожна монета номіналом у 10 грн. Монети Козацькі клейноди випустять тиражем 1,9 тис. штук. Вага однієї монети складе 124,4 г.

Набір пам'ятних монет у НБУ присвятили героїчній добі української історії – козацьким клейнодам.

"Історична традиція впродовж віків визначила перелік клейнодів Війська Запорозького – прапор, булава, бунчук, печатка, пернач, литаври, сурми, каламар тощо. Саме гетьманські печатки – невід'ємні атрибути влади гетьманів Григорія Лободи, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Івана Скоропадського несуть смисловий акцент набору монет і представляють козацьку добу від її зародження до присмерку й уособлюють потужні історичні пласти" – пояснює прес-служба НБУ.

На аверсі угорі розміщений малий Державний Герб України, а за ним надпис – Україна. На трьох монетах ліворуч – позначення номіналу – 10 грн розміщене у лівому боці, а в одній монеті – на правому.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.