На Хмельниччині 2022 рік проголосили роком УПА

Таке рішення підтримали 47 із 60 присутніх на сесії депутатів облради.

Депутати Хмельницької облради оголосили 2022 рік на території області роком Української повстанської армії.

 

Про це повідомляє місцеве видання Є.

Депутати наголосили на бажанні відзначити 80-річчя створення УПА та вшанувати її героїчний внесок у боротьбу за незалежність України.

Необхідність такого рішення вони пояснили тим, що більшість населення Хмельниччини перебуває у полоні радянських міфів. Натомість історія боротьби за незалежність України залишається їм мало відомою. Мовляв, навіть у краєзнавчих музеях громад навряд чи є згадки про місцевих членів УПА.

Із 60 зареєстрованих на сесії депутатів проголошення на Хмельниччині року УПА підтримали 47 осіб.

Цим рішенням обласна рада також рекомендувала обласній держадміністрації розробити заходи, присвячені відзначенню 80-річчя створення УПА, та забезпечити їх виконання.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.