Російський суд збільшив термін ув'язнення історику Дмітрієву

Петрозаводський міський суд (Росія) збільшив термін позбавлення волі голові карельського "Меморіалу", історику, досліднику сталінських репресій Юрію Дмитрієву до 15 років, повністю задовольнивши вимогу прокуратури

Весь судовий процес відбувався у закритому режимі.

 

Дослідника Великого терору, який виявив місця поховання тисяч жертв сталінських політичних репресій у Сандармосі та Червоному Бору, судять із 2018 року. Спочатку його звинуватили у насильницьких діях сексуального характеру, виготовленні порнографії, розпусних діях щодо неповнолітньої та незаконному зберіганні зброї.

На комп'ютері Дмітрієва виявили дев'ять фотографій його прийомної дочки, зроблених у віці 3, 5 та 6 років, на яких видно геніталії дитини. Дмитрієв говорить, що п'ять із дев'яти фотографій робив для лікарів, ще чотири - у відповідь на прохання дівчинки сфотографувати засмагу, коли сім'я повернулася з відпочинку.

У квітні 2018 року Петрозаводський міський суд засудив Дмитрієва на 2,5 роки обмеження волі за незаконне зберігання зброї - під час обшуку у нього було виявлено частини мисливської рушниці. Але, за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії був виправданий.

У ході повторного процесу Петрозаводський міський суд 22 липня 2020 року засудив Дмитрієва до трьох років і шести місяців позбавлення волі за насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної доньки.

У вересні 2020 року Верховний суд Карелії збільшив термін історику майже вчетверо - з 3,5 до 13 років ув'язнення.

Тепер термін збільшено до 15 років. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.






Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.