Будівельник музею Голодомору за майже 50 млн грн спроєктує музей Революції Гідності

ТОВ "Основа-Солсиф" спроєктує Музей Революції Гідності за 49,4 мільйона гривень.

Про це повідомляє видання "Наші гроші" з посиланням на результати тендеру від 16 грудня у системі "Прозорро".

 

Компанія повинна спроєктувати нове будівництво Музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 у Печерському районі Києва до квітня 2023 року.

Йдеться про три стадії проєктування: ескізний проект, проект і робоча документація.

Характеристики відповідатимуть проєктній пропозиції "Штурм пагорба" переможця Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу. Зазначається, що архітектурне бюро "Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten GmbH" (Німеччина), яке виграло конкурс, передало всі майнові авторські права замовнику.

Наразі на місці майбутнього музею знаходяться залишки попереднього незавершеного будівництва та котлован.

Музей буде монолітним блоком із гвинтовими пандусами. Він матиме чотири надземних і два підземних поверхи. Структура будівлі буде павільйонною із зовнішніми стрункими пілястрами на масивній базі. Один вхід вестиме з алеї, а інший на останньому поверсі – із зовнішньої рампи будинку.

 
для збільшення натисніть тут

Також передбачене місце для вуличних публічних масових заходів та оглядовий водний басейн між музеєм та майбутнім "Меморіальним садом" з боку Міжнародного центру культури і мистецтв.

У самій будівлі музею мають бути виставкові зали, Дім Свободи, кінолекторій, дослідницький центр, фойє, сховища, майстерні, крамниця, кафе, гардероби, адміністрація, технічний блок, підземний паркінг.

Очікувана вартість закупівлі становила 55 мільйонів гривень, ціна угоди з ТОВ "Основа-Солсиф" виявилася на 10% нижчою.

Єдиним конкурентом "Основи-Солсиф" було львівське ТОВ "Енерго Інжиніринг" Артема Максимова, яким керує Інна Гончаренко. На відміну від переможця, ця компанія не знижувала ціну.

Столична "Основа-Солсиф" належить броварському ТОВ "Основа", котрим володіють директор обох фірм Юрій Карпенко, Віктор Карпенко, Вячеслав Орлов, Лариса Байбара, Алла Кондратович, Семен Новофастовський та Лідія Миронова.

Ця "Основа" відома як будівельник "Меморіалу жертв Голодомору".

Повідомляється, що це вже друга держзакупівля щодо будівництва музею. У першому тендері з такою ж очікуваною вартістю – 55 млн грн. – узяло участь п'ять компаній. Аукціон виграло ТОВ "Українські архітектурні технології" із ціною 33,89 млн грн., що на третину дешевше від очікуваної суми.

Але замовник скасував той тендер, оскільки уряд перерозподілив і зменшив видатки за програмою "Будівництво об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.