АНОНС: виставка «Народжена волею, стверджувана зброєю!»

6 грудня 2021 року Національний музей історії України – МІСТ презентує виставку "Народжена волею, стверджувана зброєю!"

6 грудня 2021 року Національний музей історії України – МІСТ презентує виставку "Народжена волею, стверджувана зброєю!". Проєкт присвячений завершенню урочистостей із нагоди 100-річчя Української революції 1917–1921 років, 30-й річниці створення Збройних Сил України та вшануванню учасників Другого зимового походу Армії УНР.
 
Одним із вирішальних чинників утвердження української державності сторіччя тому були національні збройні сили. Виставка розповідає про формування національної державності 1917–1921 років та роль у цьому процесі українських військових формацій.
На виставці представлять унікальні пам'ятки: знамено Українського Запорозького полку та альбом із автографами членів Всеукраїнської Ради військових депутатів (датовані 1917 роком), прижиттєві світлини командувача Бессарабської повстанської групи Армії УНР Андрія Гулого-Гуленка і сотника 6-ої стрілецької дивізії Армії УНР Василя Соломонівського, орден Святого Архангела Михаїла ("Орден Базар").
Також серед експонатів – церемоніальний прапор 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, бійці якої нині захищають Україну від російської агресії.
Відвідувачі матимуть нагоду оглянути матеріали із фондових зібрань Національного музею історії України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Галузевого державного архіву СБУ, Національного військово-історичного музею України, приватних колекцій. Усі експонати – оригінальні, частина з них представлена уперше.
Куратори виставки – науковці Національного музею історії України Богдан Скопненко, Олександр Кучерук і Олександр Хоменко.
Урочисте відкриття виставки відбудеться 6 грудня о 16:00. Вхід на урочисте відкриття – за запрошеннями.
Виставка "Народжена волею, стверджувана зброєю!" відкриється для загального огляду 7 грудня. Відвідати її можна за умови наявності Covid 19 – сертифікатів. Виставка триватиме до 31 березня 2022 р.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.