Запрацював віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі запустило онлайн-проєкт “Живі в нашій пам’яті – віртуальний некрополь у Польщі”

Онлайн-проєкт включає реєстр цвинтарів і місць поховання відомих українців, які померли та поховані на території Польщі після 1918 року, передає кореспондент Укрінформу.

 

"У цьому віртуальному некрополі станом на сьогодні описано вже 25 кладовищ і майже 150 іменних могил українців по всій Польщі", – повідомив у коментарі агентству член Українського історичного товариства, колишній голова Об'єднання українців у Польщі Юрій Рейт. 

За його словами, завершено лише перший етап проєкту, його повна реалізація планується на три роки. 

Рейт повідомив, що поки що введено в дію польську версію сторінки віртуального некрополя, але планується запуск також української та англійської версій. 

Як зазначено на сайті віртуального некрополя, опис кожної могили супроводжено фотодокументацією місця поховання, а також біографічною довідкою похованого українця. 

Перший етап створення віртуального некрополя передбачає опис місць поховань представників української інтелігенції в Польщі міжвоєнного періоду, а також цвинтарів вояків УНР. Історики також планують детально описати українські поховання у Польщі періодів 1939-1947 років, та після акції "Вісла" 1947 року (примусове виселення українців з їхніх історичних земель на північ і захід Польщі – ред.).

Серед інституційних спонсорів проєкту є Посольство України в Польщі, Польсько-українсько-канадська фундація "Калина", Українська народна каса Дежарден у Монреалі, Світова Рада суспільної служби при Світовому Конгресові Українців, Український Конгресовий Комітет Америки (Відділ Пассейк-Берґен), багато приватних меценатів.

Українське історичне товариство у Польщі закликає усіх небайдужих підтримати проєкт фінансово.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.