АНОНС: Презентація документального серіалу “10 Днів незалежності України” із показом епізоду про Революцію гідності

На презентації ви зможете побачити показ десятої серії проєкту “10 Днів незалежності України” про Революцію гідності та поспілкуватися із авторським колективом.

Про це повідомляє Український кризовий медіа центр.

 

Цього року Україна відзначає 30-річницю проголошення незалежності України. В рамках переосмислення історії вийшла низки документальних проєктів періоду здобуття української незалежності в кінці 80-початку 90-х.

В той же час боротьба за українську державність у 20 столітті тривала понад 100 років, з часу створення Центральної Ради у 1917 році.

24 серпня на youtube каналі, facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху, а також в ефірах телеканалу Еспресо та Прямий стартувала прем'єра документального серіалу "10 Днів незалежності України".

Унікальна хроніка, незвичні локації, легка подача та короткий формат – все це про проєкт "10 Днів незалежності України". В кінці жовтня вийшла остання, десята серія проєкту, присвячена Революції гідності.

Чому саме десять днів незалежності? Команда проєкту вважає, що без тих Днів незалежності, які передували 1991-му, зокрема першого Дня незалежності 22 січня 1918, проголошеного в Києві, а також Днів незалежності проголошених у Хусті 1939 року та Львові 1918 і 1941 роках, і навіть без липневої незалежності 1990-го – не була б можливою і незалежність 91-го.

Більше того, без тих днів коли українці піднімалися на боротьбу за свою свободу вже після 91-го (мова йде про Помаранчеву революцію чи Революцію Гідності).

Тому незалежність потрібно розглядати не як якийсь одномоментний акт, коли було ухвалено документ певною кількістю голосів (у тому числі комуністів) у парламенті 24 серпня 1991, а як досить тривалий процес боротьби за неї до цієї дати і боротьби за її утвердження вже після неї.


Спікери:

Володимир В'ятрович, історик та автор проєкту;

Леся Вакулюк, сценаристка;

Андрій Сайчук, сценарист;

Михайло Смуток, продюсер.


Час: 10 листопада, середа, 10:00


Місце: Український кризовий медіа центр, вул. Хрещатик, 2, м. Київ



Проєкт здійснений за підтримки Українського культурного фонду.


УВАГА. Вхід до прес-центру можливий лише за наявності негативного ПЛР-тесту або СOVID-сертифікату.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.